| вступ
Актуальність дослідження. Задоволення кредитних потреб підприємств малого і середнього бізнесу є перспективним напрямком банківської діяльності. При цьому, для банку одним з основних способів зниження ризику неплатежу є ретельний відбір потенційних позичальників. Банк у рамках кредитної політики розробляє методи оцінки якості потенційних позичальників. Для цього використовуються різні методики аналізу фінансового становища клієнтів і статистичні моделі. Майбутні клієнти банку, на основі поданих ними матеріалів, поділяються на надійних, для яких небезпека банкрутства малоймовірна, і ненадійних, схильних до ризику банкрутства.
Рівень кредитного ризику, у свою чергу, визначається багатьма чинниками, серед яких найбільш важливу роль грають стан кредитоспроможності та платоспроможності позичальника.
При вирішенні питання про надання або продовження кредиту, визначенні умов кредитування, оцінці довіри до підприємства як до клієнта, з метою запобігання або зниження кредитного ризику Банк зобов'язаний визначити його кредитоспроможність. За визначенням, кредитоспроможність, це певний стан підприємства-позичальника, яке дозволяє отримати кредит і своєчасно його повернути.
Показники платоспроможності характеризують деякі критерії фінансового стану підприємства. А кредитоспроможність більш ємне поняття, що включає в себе не тільки показники платоспроможності, але певний імідж підприємства в ділових колах, його кредитну історію, його здатність ефективно використовувати позикові кошти та інше. |