Зміст
ВСТУП......................................................................................................................3
Розділ 1. Теоретичні відомості про роботу редактора…………………....5
1.1. Загальний опис професії редактора, його функціональні обов’язки……..5
1.2. Літературне редагування як один в видів роботи редактора в сучасному виданні………………………………………………………………..7
1.3. Вплив комп`ютеризації на майстерність редакторської роботи…………11
Розділ 2. Аналіз роботи редактора щодо редагування рекламних звернень в кольорових глянцевих журналах…………………………………….…..…15
2.1 Редагування з метою пиривертання уваги читачів………………………15
2.2. Використання ілюстративних матеріалів…………………………………24
ВИСНОВКИ………………………………………………………….…………..35
Список використаних джерел……………………………………….……….…37
Вступ
Журналістика неодмінно асоціюється з творчими, креативними та швидко мислячими людьми – елітою сучасного суспільства. На жаль, є і такі журналісти, які не в змозі довести ці слова, а скоріш навпаки. Тож, в даній роботі ми намагалися розкрити поняття творчості, творчості журналіста та творчої особистості журналіста, як неодмінної умови для вдалого творчого процесу.
Актуальність проблеми полягає у тому, що існує багато думок стосовно особистісних та творчих якостей представників настільки відповідальної професії, як працівник ЗМІ, а саме реадктор. Існують різні підходи до журналістики. На сьогодні найбільш поширеними є західна модель, де метою журналістики є лише інформування без оцінок, і навпаки, модель, яка вбачає в редакторі людину спроможну дати свою оцінку реальній конкретній ситуації, масштабній проблемі, яка б допомогла аудиторії орієнтуватися у дійсності.
Всі люди різні за своїми фізичними та психічними показниками, але в професіональній діяльності певні кола спеціальностей мають характерні особливості своєї особистості. У математиків, фізиків, інженерів, наприклад, це чітке математичне мислення, прагматизм; у людей, які пов’язані з соціальною сферою – розвинута комунікація, розуміння інших; у митців (літератори, художники, актори, драматурги, та ін.) – розвинуте образне бачення світу, оригінальність у сприйнятті прекрасного. З цього боку журналістика є настільки полісемічною, адже вона має справу з усіма процесами в суспільстві. Реадктор у своїй практиці стикається з ситуаціями і коли потрібна чітка математична логіка, і коли потрібно проявити свої комунікативні здібності, а коли й образне мислення. В. Здоровега каже, що в вузькому професійному колі літератори й журналісти поділяють людей на тих, хто вміє добре писати, і тих, хто не вміє добре писати, навіть, якщо у кишені два дипломи. Здатність ця може бути більшою або меншою – продовжує дослідник. - Вона може усвідомлюватись чи ні самою особою, ця здатність може бути розкритою змолоду, а нерідко так і залишитися нерозкритою [4].
Але вважаю, що вміння писати не є основною задачею творчого редактора. Тож, існують й інші критерії особистості редактора, які й визначають рівень його творчості.
Мета роботи: знайти і скласти загальне та точне визначення роботи редактора як літературного працівника. Проаналізувати зібране й прийти до висновків щодо творчої особистості редактора.
Реалізація мети передбачає розв’язання таких завдань:
- зробити загальний опис професії редактора, його функціональні обов’язки;
- Проаналізувати літературне редагування як один в видів роботи редактора в сучасному виданні;
- Розкрити вплив комп`ютеризації на майстерність редакторської роботи;
- Зробити аналіз роботи редактора щодо рекламних звернень в кольорових глянцевих журналах.
Структура робота. Дослідження складається з двох розділів: у першому розділі розглянуто теоретичні відомості роботи редактора як літературного працівника у сучасному світі за допомогою теоретичної бази редакторської майстерності, а у другому розділі - аналіз роботи редактора щодо редагування рекламних звернень в кольорових глянцевих журналах.
|