Финансы

ВСТУП

Актуальність теми дипломної роботи. У процесі діяльності підприємства повинні купувати матеріальні цінності: сировину, пальне, запасні частини, різні товари тощо, оплачувати за виконані роботи і послуги. На цій стадії виникають широкі розрахункові відносини з постачальниками і підрядниками з виробництва продукції. Разом з тим підприємства здійснюють платежі в бюджет по податках, відрахування на соціальні заходи та в різні фонди. Водночас мають місце розрахунки з фізичними особами при видачі грошей під звіт, утриманні і виплаті аліментів, по нестачах цінностей та інші. Отже, підприємство постійно має розрахунки. Правильна організація їх обліку має важливе значення для ефективного використання засобів.

Величина прибутку залежить від швидкості обороту капіталу, що визначається цілим комплексом економіко-організаційних заходів. Його частиною є розрахунки між суб'єктами господарської діяльності. Швидкість розрахунків, як показує практика, може змінюватися від кількох місяців, як це було раніше по рахунках в промисловості і сільському господарстві, до декількох годин, що стало можливим завдяки введенню системи електронних платежів. Чим швидше здійснюється процес розрахунків, тим ефективніше працює економіка.

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Виробничо-господарська діяльність підприємства забезпечується не тільки за рахунок використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, але і за рахунок основних засобів - засобів праці і матеріальних умов процесу виробництва.

Формування ринкових відносин в країні заставляє по-новому підійти до постановки обліку на окремих ділянках фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій, в тому числі обліку основних засобів та їх оподаткування.

Необоротні активи відіграють величезну роль у процесі праці, тому що вони у своїй сукупності утворюють виробничо-технічну базу і визначають виробничу міць підприємства; це самий перший показник фінансової стійкості та виробничої спроможності діяльності підприємства.

ВСТУП

Формування доходної частини місцевих бюджетів відбувається у достатньо складних умовах. Незабезпечення фінансової автономії місцевого самоврядування, а саме нестача фінансових ресурсів та нестабільність у них доходних джерел, стали проблемою загальнодержавної ваги. У процесі побудови бюджетної системи в країні недостатньо використовується зарубіжний досвід, а при визначенні доходних баз місцевих бюджетів майже не застосовуються ефективні економіко-математичні моделі. в Україні необхідно запроваджувати найсучасніші підходи до формування доходів місцевих бюджетів, зокрема нові засоби автоматизації, адже успіх економічного розвитку значною мірою залежить від створення оптимального розміру місцевих бюджетів та форм бюджетних взаємовідносин, чіткого механізму вирівнювання горизонтальних і вертикальних дисбалансів у бюджетах усіх рівнів.

Природа та сутність доходної частини місцевих бюджетів, її призначення, роль і саме визначення місцевого бюджету, постійно змінювались. Спочатку місцевий бюджет як офіційний документ був звітом про фактично зібрані доходи і зроблені витрати самоврядної громади. Надалі, з розвитком фінансової системи держави, постала необхідність заздалегідь визначати доходи такої громади для покриття покладених на неї повноважень. Природою доходної частини бюджету, як правило, називали податкові та неподаткові надходження на покриття лише поточних витрат. Поняття місцевого бюджету формулюють як фонд фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні органів виконавчої влади відповідного органу місцевого самоврядування для виконання покладених на нього функцій, передбачених Конституцією України. При визначенні цього поняття відображаються також найважливіші його сторони: матеріальний зміст, сутність і форма.

Податки є необхідною ланкою економічних відносин в суспільстві з моменту виникнення держави. Розвиток і зміна форм державного устрою завжди супроводжуються вдосконаленням системи податків, адже вони є платою суспільства за виконання державою її функцій.

Питання вдосконалення оподаткування знаходяться в центрі уваги наукової і громадської думки з часів отримання Україною незалежності. Сьогодні на державному рівні визнано гостроту проблеми оподаткування, пов’язаної з надмірністю податкового тягаря. Останній і є однією з причин фінансової нестабільності підприємств, низького рівня зростання сукупного попиту і економічної кризи.

Спроби ж покращити і довести до оптимального стану національну податкову систему носили скоріш експериментальний характер, не маючи під собою серйозних наукових обґрунтувань, а тому не тільки не зменшили, а навіть загострили пов'язані з її функціонуванням проблеми.

Отже, нині існує необхідність всебічного дослідження питань, пов’язаних із впливом системи оподаткування на економічні процеси. Українські вчені мають певні здобутки в дослідженні теоретичних і практичних аспектів оподаткування.

Метою дипломної роботи є аналіз роботи Кременчуцької ОДПІ в сфері адміністрування податків і  зборів.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:

-         поняття сутності податкової системи, її склад і принципи побудови;

-         аналіз функцій та прав органів державної податкової служби;

-         аналіз мобілізованих ДПС податкових надходжень до бюджету України;

-         надання економічної характеристика Кременчуцької ОДПІ;

-         аналіз діяльності Кременчуцької ОДПІ щодо акумуляції доходів до Державного бюджету;

-         аналіз динаміки і структури податкових надходжень до місцевого бюджету;

-         аналіз стану використання пільгової системи в оподаткуванні           юридичних та фізичних осіб;

-         аналіз виконання плану Кременчуцькою ОДПІ в розрізі основних

податків та зборів;

-         розгляд зарубіжного досвіду діяльності органів податкової служби;

-         побудова економіко-математичних моделей для аналізу надходжень податку з доходів фізичних осіб;

-         оптимізація рівня податкового навантаження шляхом вдосконалення структури податкової системи.

Об’єктом дослідження дипломної роботи є роль та  податків  в бюджеті.

Предметом дослідження концепція їх застосування для дослідження впливу податкової політики на економічний стан країни.

Теоретичною і методологічною основою дослідження є положення економічної теорії, закони функціонування економіки ринкового типу, праці провідних фахівців у галузі моделювання економічних явищ. У процесі дослідження було опрацьовано законодавчі і нормативні документи, які регламентують систему оподаткування в Україні.

ВСТУП

Забезпечення фінансової стійкості банків - необхідна умова ефективного функціонування економіки України. Але банк, як комерційне підприємство, заінтересований у найбільш прибутковому вкладенні наявних грошових ресурсів. Прагнення до максимізації прибутків зумовлює вкладення коштів в операції, що мають підвищений ступінь ризику. Отже, комерційний банк, здійснюючи певні операції, може зазнати ризику втрат та банкрутства. Класичне поняття про банківську систему виходить з існування трьох головних критеріїв, які слід враховувати комерційним банкам, розглядаючи проблему ризику. Це - ліквідність, рентабельність та безпечність.

Зважаючи на це, проблеми ефективного управління банківською діяльністю необхідно досліджувати з позицій можливості досягнення комерційними банками динамічного стану фінансової стійкості та підтримання оптимальної позиції на шкалі "прибуток-ризик". Такий підхід не є традиційним для вітчизняної школи фінансового управління комерційним банком, у розвинутих країнах він також недостатньо відпрацьований.

ВСТУП

Актуальність дипломної  роботи.  У  процесі становлення ринкових відносин в Україні всі ланки фінансової системи опинилися у глибокій кризі. На межі банкрутства перебуває сьогодні багато підприємств, які не мають змоги вчасно виконувати свої зовнішні та внутрішні зобов’язання. Розвиток кризових явищ у діяльності окремого підприємства, його неможливість розрахуватися по своїх боргах не є його особистою справою, а потребує створення державного механізму вирішення проблем, що пов’язані з фінансово-майновим становищем. Таким механізмом є інститут банкрутства, що має багатовікову історію використання та розвитку.

У процесі ринкових перетворень в україн­ській економіці після 1991 р. з'явилися свої власні диспро­порції та негативні явища, які вже не можна списати на спадок минулого. Нашаровування протягом доволі короткого часу один на одного пластів невирішених проблем різного походжен­ня і часу виникнення (радянського, пострадянського) обу­мовило глибину, унікальність та гостроту кризи, у якій опинилась сучасна економіка України.

ВСТУП

Актуальність теми  роботи. Зміни, що відбуваються в економіці України, припускають істотні зміни у взаємовідносинах між комерційними банками і суб'єктами господарювання. Висока ризикована банківської діяльності головним чином пов'язана з умовами і результатами діяльності його клієнтів.

Аналіз структури активів банківської системи України свідчить про те, що більш третини з них доводиться на кредитний портфель. Кредитні операції банку є ведучими серед інших як по прибутковості, так і по масштабності розміщення засобів.

У нинішніх умовах господарювання, українські комерційні банки вимушені працювати в надзвичайних обставинах. Вони опинилися в центрі багатьох суперечливих, кризових і важко прогнозованих процесів, що відбуваються в економіці, політиці і соціальній сфері.

ВСТУП

Подальшу розбудову Української економіки на шляху до ринкових методів господарювання неможливо уявити без широкого та глибокого дослідження податкової діяльності держави. Здобуття Україною незалежності та повернення країни в русло загальноприйнятих процесів світового розвитку змушує нас по новому дивитися на теорію та практику оподаткування. Податки мають досить вагоме бюджетне значення, виступають ефективним інструментом державного впливу на ринок і напрямки його розвитку, обсяги структури попиту на пропозиції, на доходи населення і юридичних осіб. В цих умовах особливої актуальності набувають дослідження теоретичних і прагматичних аспектів функціонування оподаткування юридичних осіб.

вступ

Актуальність дослідження. Задоволення кредитних потреб підприємств малого і середнього бізнесу є перспективним напрямком банківської діяльності. При цьому, для банку одним з основних способів зниження ризику неплатежу є ретельний відбір потенційних позичальників. Банк у рамках кредитної політики розробляє методи оцінки якості потенційних позичальників. Для цього використовуються різні методики аналізу фінансового становища клієнтів і статистичні моделі. Майбутні клієнти банку, на основі поданих ними матеріалів, поділяються на надійних, для яких небезпека банкрутства малоймовірна, і ненадійних, схильних до ризику банкрутства.

Рівень кредитного ризику, у свою чергу, визначається багатьма чинниками, серед яких найбільш важливу роль грають стан кредитоспроможності та платоспроможності позичальника.

При вирішенні питання про надання або продовження кредиту, визначенні умов кредитування, оцінці довіри до підприємства як до клієнта, з метою запобігання або зниження кредитного ризику Банк зобов'язаний визначити його кредитоспроможність. За визначенням, кредитоспроможність, це певний стан підприємства-позичальника, яке дозволяє отримати кредит і своєчасно його повернути.

Показники платоспроможності характеризують деякі критерії фінансового стану підприємства. А кредитоспроможність більш ємне поняття, що включає в себе не тільки показники платоспроможності, але певний імідж підприємства в ділових колах, його кредитну історію, його здатність ефективно використовувати позикові кошти та інше.

ВСТУП

За результатами проведеного дослідження можна зробити такі узагальнені висновки:

Місцеві бюджети - це важлива фінансова категорія, основу якої становить система фінансових відносин, що складається між місцевими та державним бюджетами, а також усередині сукупності місцевих бюджетів. Місцеві бюджети є головним каналом доведення до населення кінцевих результатів суспільного виробництва, спрямованих на суспільне споживання. Саме через них суспільні фонди споживання розподіляються в територіальному розрізах, тобто між окремими адміністративно-територіальними одиницями і соціальними групами населення.

Практичне дослідження процесу формування місцевих бюджетів в Полтавській області довело, що на сьогоднішній день місцеві органи влади на недостатньому рівні володіють фінансовими ресурсами для організації управління економікою і соціальною сферою на своєму рівні.

Вступ

Управління виробничим процесом і оборотними активами на підприємстві належить до завдань, які вирішують менеджери-економісти. Оскільки процеси виробництва та реалізації продукції супроводжуються рухом фінансових ресурсів, активну участь у вирішенні завдань, пов’язаних з управлінням оборотними активами підприємства беруть фінансові менеджери.

Актуальність питань оптимізації процесу управління оборотними активами підприємства визначається його основними завданнями. Ефективне управління оборотними активами підприємства дозволяє визначити оптимальний обсяг та структуру оборотних активів; мінімізувати витрат на фінансування та підтримку певного їх обсягу; визначити аспекти управління чистим оборотним капіталом підприємства; забезпечити ліквідність та платоспроможність підприємства; сформувати оптимальний обсяг товарно-матеріальних запасів; оптимізувати управління дебіторською заборгованістю та грошовими коштами тощо.

У процесі управління оборотними активами при визначенні потреби в оборотному капіталі фінансовий менеджер насамперед аналізує структуру, оборотність, ліквідність оборотних активів, а також забезпеченість оборотним і чистим оборотним капіталом підприємства. Аналізуючи усереднені та максимальні значення таких показників на інших підприємствах галузі, а також враховуючи політику підприємства щодо фінансування оборотного капіталу, менеджер отримує основу для прийняття ефективних управлінських рішень.